Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гридина Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Гридина Т. А. Значение эхографии в оценке состояния гепатобилиарной системы у детей с рецидивирующими бронхитами и бронхиальной астмой [Електронний ресурс] / Т. А. Гридина, Е. В. Полищук, Н. И. Гончаренко, Б. А. Тарасюк, И. В. Андрущенко // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2013. - № 1. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2013_1_9 | ||
| 2. |
Тарасюк Б. А. Особенности эхографических проявлений синдрома желтухиудетей [Електронний ресурс] / Б. А. Тарасюк, И. С. Лукьянова, Г. Ф. Медведенко, Т. А. Гридина, Е. Д. Жадан // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2013. - № 2-3. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2013_2-3_5 | ||
| 3. | 
Гридина Т. А. Эхографическая оценка состояния билиарного тракта у детей с бронхиальной астмой и рецидивирующими бронхитами [Електронний ресурс] / Т. А. Гридина, И. В. Андрущенко // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_1_16 Цель работы - оценка структурно-функционального состояния билиарной системы у детей с бронхиальной астмой (БА) и рецидивирующими бронхитами (РБ) с помощью эхографии. У 48 детей в возрасте 5 - 16 лет (28 детей с БА и 20 детей с РБ) проведено ультразвуковое исследование натощак в положении лежа на спине. На полученных эхограммах оценены размеры желчного пузыря, определены его положение, форма, состояние стенок и содержимое. После желчегонного завтрака проведено динамическое исследование моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря с оценкой состояния сфинктера Одди. При БА и РБ обнаружены следующие структурные нарушения со стороны билиарной системы: увеличение объема желчного пузыря у 25 % обследованных детей; уплотнение стенок желчного пузыря у 57 % пациентов с БА и у 60 % детей с РБ. При динамическом исследовании выявлено, что для детей с БА и РБ характерно преобладание гипотонического типа дисфункции сфинктера Одди. Нарушение моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря обнаружено у 21,4 % детей с БА и 40 % детей с РБ. | ||
| 4. | 
Артеменко А. Г. QSAR-анализ противогерпетической активности макрогетероциклических соединений и их структурных аналогов [Електронний ресурс] / А. Г. Артеменко, А. В. Ляховский, Е. Н. Муратов, С. С. Басок, В. П. Лозицкий, А. С. Федчук, Т. В. Гридина, В. Е. Кузьмин // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 2. - С. 131-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_2_25 Проаналізовано зв'язок структура - противогерпетична активність для ряду азотовмісних макрогетероциклів і бензокраун-ефірів із використанням двох методів: симплексного методу представлення молекулярної структури та циркулярної моделі молекул. З використанням кожної з одержаних моделей кількісно проаналізовано вплив структурних фрагментів на противогерпетичну активність. На підставі одержаної інформації проведено молекулярний дизайн перспективних сполук та експериментальне підтвердження їх активності. | ||
| 5. | 
Гридина Т. А. Аспекты изучения игрового идиостиля: поэтический креатив В. В. Маяковского [Електронний ресурс] / Т. А. Гридина // Мова. - 2013. - № 20. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2013_20_5 | ||
| 6. | 
Богомольный Б. Р. Влияние электромагнитных полей в диапазонах сверхдлинных волн на рост микроорганизмов и репродукцию вирусов [Електронний ресурс] / Б. Р. Богомольный, В. П. Барзинский, Т. Л. Гридина, А. С. Федчук, Л. М. Мудрик // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2014. - № 6. - С. 165–178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2014_6_22 | ||
| 7. |
Туманова Л. Є. Стан молочних залоз під час вагітності та лактаційна функція у жінок з великим інтергенетичним інтервалом [Електронний ресурс] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць, Н. П. Бадзюк, Н. К. Деменіна, Т. І. Гридина // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_2_7 Мета роботи - вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом. Дослідження проведено в трьох групах. До I (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до II групи - 20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до III (контрольної) групи - 20 вагітних, які народжували повторно через 3 - 5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40 %) вагітних I групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20 %) пацієнток - фіброзно-кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8 %) - фіброаденому молочної залози, у 6 (12 %) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У II групі у 18 (90 %) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10 %) вагітних визначено ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних III групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У I групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0 %) жінок, у III групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом) - 10 (50 %) матерів, а у II групі - 6 (30,0 %) пацієнток. Висновки: у 40 % жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3 - 5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10 % вікових першороділь визначено тільки фіброзно-кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді.Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0 % до 83,3 % у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільним и викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності. Мета роботи - вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: I група - 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, II група - 50 вагітних із безпліддям запального генезу в анамнезі, III група - 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального генезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група - 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3 %) вагітних, із них у 2 (6,7 %) - фіброзно-кістозну мастопатію (ФКМ) з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3 %) - фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У I групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0 %) жінок, із них у 18 (36,0 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0 %) - фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У II групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0 %) вагітних, з них у 5 (10,0 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0 %) - фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У III групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3 %) пацієнток, з них у 10 (33,3 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6 %) - фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. Висновки: під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3 % здорових вагітних, у 24,0 % обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (II група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (I група) і поєднаною (III група) безплідністю в анамнезі - 70,0 % і 83,3 % відповідно. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 8. |
Туманова Л. Є. Стан молочних залоз під час вагітності у жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі [Електронний ресурс] / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць, Н. К. Деменіна, Т. І. Гридина // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2019. - № 3. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_3_3 Мета роботи - вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом. Дослідження проведено в трьох групах. До I (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до II групи - 20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до III (контрольної) групи - 20 вагітних, які народжували повторно через 3 - 5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40 %) вагітних I групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20 %) пацієнток - фіброзно-кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8 %) - фіброаденому молочної залози, у 6 (12 %) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У II групі у 18 (90 %) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10 %) вагітних визначено ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних III групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У I групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0 %) жінок, у III групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом) - 10 (50 %) матерів, а у II групі - 6 (30,0 %) пацієнток. Висновки: у 40 % жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3 - 5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10 % вікових першороділь визначено тільки фіброзно-кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді.Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0 % до 83,3 % у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільним и викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності. Мета роботи - вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: I група - 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, II група - 50 вагітних із безпліддям запального генезу в анамнезі, III група - 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального генезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група - 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3 %) вагітних, із них у 2 (6,7 %) - фіброзно-кістозну мастопатію (ФКМ) з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3 %) - фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У I групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0 %) жінок, із них у 18 (36,0 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0 %) - фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У II групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0 %) вагітних, з них у 5 (10,0 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0 %) - фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У III групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3 %) пацієнток, з них у 10 (33,3 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6 %) - фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. Висновки: під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3 % здорових вагітних, у 24,0 % обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (II група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (I група) і поєднаною (III група) безплідністю в анамнезі - 70,0 % і 83,3 % відповідно. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 9. |
Тарасюк Б. А. Ультразвукові особливості стану мигдаликів у дітей при тонзиліті [Електронний ресурс] / Б. А. Тарасюк, А. О. Мартинов, І. М. Дикан, І. В. Андрущенко, І. С. Лук’янова, Т. А. Гридина, В. В. Солодущенко, О. В. Головченко, Г. Ф. Медведенко // Radiation diagnostics, radiation therapy. - 2022. - Vol. 13, № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2022_13_4_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |